Мушкатівка
Борщівський район, Тернопільська область

Історія створення села Мушкатівка

Село Борщівського району Тернопільської області. Розташоване в центрі району. Населення склало 1166 осіб (станом на 2001 рік). У селі є ботанічна памятка природи місцевого значення "Мушкатівська бучина", водоймище (30 га). Село розташоване на правому березі р. Циганки. За 4 км від м. Борщева знаходиться залізнична станція. Через село протікає р. Циганка.

Назва села походить від першого жителя, на прізвище Мушкат. Назва села не змінювалась. Село знаходиться на схід від районного центру - міста Борщева. Село лежить у зоні помірно-континентального клімату з нежарким літом, м'якою зимою і достатньою кількістю опадів. Середня температура липня + 18 гр. С, січня - 5-9 гр. С. Рельєф рівний, переважають чорноземи.

Дворів Мушкатівки налічувалось - 400.

Національний склад - 99% українці, серед інших - білоруси, росіяни.

Перші відомості про поселення на території сучасної Мушкатівки є з ХІІ століття. 

Найдавніші дані про населений пункт відомі з церковних реєстраційних книг 1772 року.  Тоді в селі було 111 дворів з населенням 637 чоловік.

На території Борщівського району зафіксовано перебування старовинних племен-носіїв археологічних культур бронзи і раннього залізного часу.

В с. Мушкатівка поблизу лісу зафіксовано могильник. В 1893 році в одній з могил знайдено бронзовий кельт.

Це відкриття відбулося в 1937 році археологічною експедицією, до складу якої входили К. Майєвський, М. Смішко, І. Старчук.

В ХІІІ - ХІV ст. село зазнало нападу від татарин і турків. 

В 1480 р. село попало під владу польського пана Поструцького, який був повним володарем села. Церква св. Петра і Павла підчинялася Кудринецькому деканату.

В 1897 році в селі нараховувалось 1255 чол., в тому числі жінок - 789.

Сьогоднішнє село формується в половині ХІV ст.

1914 р. на 8 грудня налічувалось: 820 чол., з них поляків - 426.

В селі було товариство "Луг", діяла "Просвіта". Героїчна боротьба УПА - це найбільш героїчна боротьба в історії України. Під керівництвом Поважного І. (псевдо "Дума") на Волинь пішло 10 хлопців.

7 квітня 1944 року перша таноква армія назавжди визволила Борщівський район від фашистських загарбників.

В 1990 р. в цетнрі села встановлено пам'ятник Т.Г. Шевченку.

Село стало газифіковане в 2001 році. 

Село стало телефонізоване в 2002 році.

Діє церква св. Петра і Павла (1901 р.), священник - А. Гаврилевський. Каплиця Святого Онуфрія (2002 р.)

Є культові споруди:

  • символічна могила борцям за волю України (1999 р.)
  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1999 р.)
  • пам'ятний знак жертвам голодомору 33 років (2009 р.) 
  • памятник Тарасу Шевченку (1991 р.)
  • могила на місці поховання вояків УПА (1993 р.)

Працює Будинок Культури, збудований 1967 р. на 450 місць.

Історія створення села Слобідка-Мушкатівська 

Розташоване так само в центрі Борщівського району. Населення - 744 особи (на 2007 рік). Село Слобідка-Мушкатівська було перейменовано з села Слобідка за часів радянської влади. Відстань до залізничної станції Борщова від центру села становить - 5 км.

Село розташоване по правий і лівий берег річки Циганка. Село лежить у зоні помірно-континентального клімату з нежарким літом, м'якою зимою і достатньою кількістю опадів. Середня температура липня + 18 гр. С, січня - 5-9 гр. С. Рельєф рівний, переважає чорнозем. Село оточене лісом. Дворів Слобідка Мушкатівська налічує 368, населення - 1,3 тис. чол. станом на 2009-2009 рр., українці - 100%.

Поселення села бере початок з ХІV-XV століть. Село було засноване в урочищі Чорного лісу під назвою "Велике Городище".

Перша згадка про Слобідку-Мушкатівську датується 1610 роком.

Перша школа була заснована в 1785 році де навчалось 28 дітей. Працював один вчитель. Навчання велось польською мовою. 

Декілька століть село знаходилось під владою Австро-Угорщини та Польщі.

Усі державні посади - війт, писар, вчитель знаймали колонізатори. В липні 1941 року селом заволоділа нацистська Німеччина. У післявоєнні 1945 роки тут панувала радянська влада, яка проводила масові арешти місцевої інтелігенції і молоді, висилала їх в Сибір, в тюрми до Борщова і Чорткова. Першими арештантами були молоді Поважний Григроій Семенович, Ставрук Василь Михайлович, Шутяк Василь, Сидорак Іван, Замоська Дарія.

В 1920 роках велася боротьба на території села за вільну Україну. На підтвердження того, в 1923 році на цвинтарі було знайдено хрести з написами "Борцям за волю України", закопані за часів радянської влади. МІсце поховання показав Поважний Зіновій Григорович, який дитиною підслухав батька де той з місцевими активістами закопав хрести і літературу, щоб не знищили комуністи. Молоді хлопці активісти тих часів були членами "ПРОСВІТИ", "ЛУГ", які діяли в селі Мушкатівка, бо на території Слобідки діяльність організацій переслідувалась.